В Раді пропонують дати держохорону головкому, керівникам розвідок та іншим членам Ставки й РНБО
Народні депутати подали до Верховної Ради новий законопроект, який передбачає надання державної охорони членам Ставки верховного головнокомандувача та Ради національної безпеки і оборони, якщо вони виконували свої обов’язки під час військового конфлікту.
Джерело: Секретар парламентського комітету з нацбезпеки, оборони і розвідки Роман Костенко прокоментував це виданню УП, зауваживши, що документ є важливим для безпеки держави.
Цитата парламентаря: "Захист людей, які ухвалювали критично важливі рішення в умовах війни, безпосередньо впливає на стабільність держави. Цей законопроект не стосується конкретних осіб, а орієнтований на збереження основних державних інституцій та забезпечення їхньої безперебійної роботи.
Неважливо, чи перебуває особа на посаді, чи була недавно звільнена. Всі, хто брав участь у прийнятті рішень, які сприяли послабленню ворога, підлягають ризику з боку російських спецслужб. Держава повинна забезпечити їхню безпеку, оскільки загроза залишиться навіть після закінчення їхньої служби або завершення військових дій".
Деталі: Парламентар наголосив, що основним завданням законопроекту є вдосконалення механізмів гарантування безпеки для представників військово-політичного керівництва.
"Відсутність у списку осіб, які підлягають охороні, таких важливих осіб, як головнокомандувач Збройних сил України та керівники СБУ і розвідувальних служб, є серйозним недоліком. Це сталося через те, що норми законодавства не були адаптовані до загроз, що виникли під час повномасштабної війни. Необхідно оновити їх відповідно до нинішніх безпекових умов в Україні", – підкреслив Костенко.
На його думку, єдиним суттєвим ризиком реалізації цієї ініціативи є можливість її політизації, що може призвести до популізму або маніпуляцій.
"Ми є свідками не лише успішних замахів на українських чиновників, а й спроб, які змогли зупинити наші спецслужби. Ворог має усвідомити, що Україна визнає цю загрозу та вживає системних заходів для протидії", – додав Костенко, зазначаючи, що цей закон не про політичні преференції.
Він сподівається, що Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони і розвідки розгляне цей законопроект у найближчому майбутньому.
Законопроект передбачає: забезпечення довічної державної охорони президента, який виконував обов'язки під час війни, а також членів його родини після завершення його терміну, за винятком випадків імпічменту.
Також, передбачається, що члени Ставки та РНБО отримуватимуть державну охорону на території України протягом 10 років після завершення своїх повноважень. Це правило не поширюватиметься на осіб, які були позбавлені волі за кримінальним правопорушенням.
Для членів сімей пропонують гарантувати охорону протягом терміну виконання обов’язків цих посадовців та один рік після їх припинення. У випадку насильницької смерті представника Ставки або РНБО охорона триватиме впродовж дії воєнного стану та 5 років після його скасування.
Якщо Рада ухвалить дану законодавчу ініціативу, то на державну охорону строком на 10 років можуть розраховувати вже звільнені представники Ставки та РНБО, за умови, що вони виконували свої обов'язки під час війни.
Документ також передбачає зростання чисельності Управління державної охорони з 2993 до 5500 працівників.
